Это самое жестокое слово - НИКОГДА...
Прокинулись у поїзді рано........всю дорогу як маленькі дітки тикали пальцем у вікно і дивувалися........класна там природа.......
Мукачево зустріло нас досить сирою погодою, але дощу ще не було)) По карті добрались до Паланку.......туристів там тьма.....нема де пройти.....але сам замок мені сподобався. Погода була досить хмарною і ми вирішили купити клійонки на намет....послали нас на "зелений" ринок.........якби ж ми знали, що він так далеко, то не топали б до нього пішки.....люди мене там вразили.......всі такі привітні, самі пропонують допомогу, а ще в них кумедний акцент))місто хороше і затишне, знайшли ринок, ще й на сніданок собі скупилися продовольством)) випитали чим можна добратись до Чинадієво, там довго ми не пробули - погіршилась погода, поки повернулись до Мукачево - почав падати дощ, доїхали до вокзалу і сіли поїзд з підвищеним комфортом до Батево.....підвищений комфорт заключається в тому, що він не зупиняється у всіх селах, м"які сидіння і шторки.
Батево - ще та станція - купа циган.......всі спілкуються мадярською(потім вже до цього звикла), прикол в тому, що тебе всі розуміють, а от ти їх - ні. Пересіли звідти на поїзд до Хусту, в процесі дізнались, що він з пересадками і в 12 ночі вже були на потрібному місці. От незадача - де вночі можна знайти місце для намету? Ніхто нічого особливого не підказав і ми вирушили до річки..........перед тим дощ був сильний, бо вночі з ліхтариком ти гарно настрибалися через калюжі, місцями вся дорога була залита, але ми це зробили, Віталік мене залишив з рюкзаками камінні сидіти, а сам пішов шукати місце для намету і він його знайшов, десь о пів на другу ми вже розклалися і лягли спати........вранці розпалили вогнище і приготували їсти)) як же там було гарно! вночі ми ж не бачили куди йдем..........там була велика галявина, навколо гори і річка........
зібралися ми і вирішили поїхати в долину нарцисів....та виявилося - все не так просто, щоб сісти на маршрутку, яка туди їде - треба йти в центр, туди і вирушили.........в Хуст теж виявися миловидним містом)) знайшли потрібну зупину десь біля 2 години, але нам сказали, що її сьогодні вже не буде.....таксі ми брати не хотіли і пішли пішки з хлопцем, який живе в селі біля долини.......йшли ми багато...........кілометрів 10..........з рюкзаками.........
Коли дойшли, побачили, що там купа народу.........натовп..........вхід платний - 10 грн., збоку продають плетені вироби, вино, смажать шашлики............нарцисів виявилось не настільки ж багато.......штраф за одну квітку-12 грн., та місцевих дітей - це не спиняло, трохи далі від долини вони продавали нарциси на багато душевше, не далеко відійшовши я ще й знайшла отруйну змію, добре, що хоч побачила її)) вертались назад ми теж пішки, ще стільки ж км.....(( ноги боліли неймовірно((....але ми дойшли, ночували знов у Хусті, зранку мали йти до руїн замку.......було ліньки, але ми пішли....оскільки часу у нас було не багато, то вирішили йти не серпантином, а непевними стежками.......було мокро і я дуже гарно послизнуляся і з"їхала вниз на дупі в чистих джинсах(( але ми вирушили далі, там все так позаростало - справжні джунглі)) від замку багато не лишилося, але краєвід звідти був гарний)) спускались назад вже серпантином, виявляється на тій горі є підйомник і зимою там катаються на лижах......гора не настільки висока і спуск тільки один, тому це було досить дивно. Спустившись - сіли на поїзд до Берегово......архітектура там гарна, але багато гамірних циган, всі вулиці написані мадярською, але дублюються українською, пересуваються переважно на велосипедах........ніби Україна і ніби ні, відчуваєш себе там іноземцем, познайомилися з якимось дивним чоловіком, багато він дуже говорив і цікавого і не дуже, надійшли великі хмари і ми вирішили піти на вокзал........білети до Тернополя брати.......було 2 варіанти - кататися на причепному вагоні в плацкарті 25 годин чи доїхати купе за сім з половиною.......оскільки гроші в нас були, ми поїхали в купе.........останній раз я в ньому їхала ще в класі 3......зате в купе добре виспалась...........всюди добре, а вдома краще!!!!!!!!!!!!!!!
фотозвіт
Мукачево зустріло нас досить сирою погодою, але дощу ще не було)) По карті добрались до Паланку.......туристів там тьма.....нема де пройти.....але сам замок мені сподобався. Погода була досить хмарною і ми вирішили купити клійонки на намет....послали нас на "зелений" ринок.........якби ж ми знали, що він так далеко, то не топали б до нього пішки.....люди мене там вразили.......всі такі привітні, самі пропонують допомогу, а ще в них кумедний акцент))місто хороше і затишне, знайшли ринок, ще й на сніданок собі скупилися продовольством)) випитали чим можна добратись до Чинадієво, там довго ми не пробули - погіршилась погода, поки повернулись до Мукачево - почав падати дощ, доїхали до вокзалу і сіли поїзд з підвищеним комфортом до Батево.....підвищений комфорт заключається в тому, що він не зупиняється у всіх селах, м"які сидіння і шторки.
Батево - ще та станція - купа циган.......всі спілкуються мадярською(потім вже до цього звикла), прикол в тому, що тебе всі розуміють, а от ти їх - ні. Пересіли звідти на поїзд до Хусту, в процесі дізнались, що він з пересадками і в 12 ночі вже були на потрібному місці. От незадача - де вночі можна знайти місце для намету? Ніхто нічого особливого не підказав і ми вирушили до річки..........перед тим дощ був сильний, бо вночі з ліхтариком ти гарно настрибалися через калюжі, місцями вся дорога була залита, але ми це зробили, Віталік мене залишив з рюкзаками камінні сидіти, а сам пішов шукати місце для намету і він його знайшов, десь о пів на другу ми вже розклалися і лягли спати........вранці розпалили вогнище і приготували їсти)) як же там було гарно! вночі ми ж не бачили куди йдем..........там була велика галявина, навколо гори і річка........
зібралися ми і вирішили поїхати в долину нарцисів....та виявилося - все не так просто, щоб сісти на маршрутку, яка туди їде - треба йти в центр, туди і вирушили.........в Хуст теж виявися миловидним містом)) знайшли потрібну зупину десь біля 2 години, але нам сказали, що її сьогодні вже не буде.....таксі ми брати не хотіли і пішли пішки з хлопцем, який живе в селі біля долини.......йшли ми багато...........кілометрів 10..........з рюкзаками.........
Коли дойшли, побачили, що там купа народу.........натовп..........вхід платний - 10 грн., збоку продають плетені вироби, вино, смажать шашлики............нарцисів виявилось не настільки ж багато.......штраф за одну квітку-12 грн., та місцевих дітей - це не спиняло, трохи далі від долини вони продавали нарциси на багато душевше, не далеко відійшовши я ще й знайшла отруйну змію, добре, що хоч побачила її)) вертались назад ми теж пішки, ще стільки ж км.....(( ноги боліли неймовірно((....але ми дойшли, ночували знов у Хусті, зранку мали йти до руїн замку.......було ліньки, але ми пішли....оскільки часу у нас було не багато, то вирішили йти не серпантином, а непевними стежками.......було мокро і я дуже гарно послизнуляся і з"їхала вниз на дупі в чистих джинсах(( але ми вирушили далі, там все так позаростало - справжні джунглі)) від замку багато не лишилося, але краєвід звідти був гарний)) спускались назад вже серпантином, виявляється на тій горі є підйомник і зимою там катаються на лижах......гора не настільки висока і спуск тільки один, тому це було досить дивно. Спустившись - сіли на поїзд до Берегово......архітектура там гарна, але багато гамірних циган, всі вулиці написані мадярською, але дублюються українською, пересуваються переважно на велосипедах........ніби Україна і ніби ні, відчуваєш себе там іноземцем, познайомилися з якимось дивним чоловіком, багато він дуже говорив і цікавого і не дуже, надійшли великі хмари і ми вирішили піти на вокзал........білети до Тернополя брати.......було 2 варіанти - кататися на причепному вагоні в плацкарті 25 годин чи доїхати купе за сім з половиною.......оскільки гроші в нас були, ми поїхали в купе.........останній раз я в ньому їхала ще в класі 3......зате в купе добре виспалась...........всюди добре, а вдома краще!!!!!!!!!!!!!!!
фотозвіт
молодці!